Фонд Ріната Ахметова з 2008 року займається популяризацією сімейних форм виховання та протидією сирітству. Але з 24 лютого 2022 року, з часу вторгнення РФ на територію нашої держави, з’явилися нові виклики, до яких треба пристосовуватися, аби навчитися жити в нових, досить складних реаліях.
Саме тому програма «Рінат Ахметов – Дітям. Сирітству – ні!» запускає серію інформаційних інтерв’ю з ключовими фахівцями, на плечі яких покладений важкий вантаж допомоги дітям – як біологічним, так і прийомним – під час війни.
Наразі – продовження інтерв’ю з Дар’єю Герасимчук, Радником-уповноваженим Президента України з прав дитини та дитячої реабілітації.
У першій публікації ( Початок інтерв'ю з Дар'єю Герасимчук ) ви знайдете відповіді на такі запитання:
- скільки дітей з небезпечних областей було евакуйовано;
- хто регламентує виїзд наших дітей за кордон;
- як іноземні організації можуть прихистити наших дітей.
Щодо процедури усиновлення
- Дар’я, багато користувачів програми «Сирітству-ні!» впевнені, що не треба зупиняти процедури усиновлення та опіки, навіть треба скоротити процедуру усиновлення, адже дитині краще в родині, особливо у часи війни. Чи можливе таке?
- Дивіться. Зараз процедури усиновлення в Україні, також іноземне усиновлення, призупинені. Чому? Бо виконати ці процедури в повному обсязі, наразі, не можливо, з різних причин.
Процедуру усиновлення неможна скорочувати, бо вона обґрунтована, доцільна й забезпечує захист дитини. Звісно процедура повинна удосконалюватись, над чим ми зараз активно працюємо. Не можна, щоб дитина з одного небезпечного становища потрапила ще в гірше становище.
Але разом із Міністерством соціальної політики України ми відреагували на зміни, які відбуваються у соціумі внаслідок повномасштабної війни в Україні. А саме: процедура опіки була спрощена, але тільки для рідних і для найближчих з кола сім’ї дитини.
Спрощення процедури опіки для рідних
Тобто, якщо ви хочете взяти під опіку неповнолітню дитину (яка належить колу вашої родини), ви можете зробити це за трохи спрощеною процедурою. У чому полягає спрощення? Наприклад, зараз немає можливості взяти довідку про несудимість, бо реєстри не працюють. Тому ми розробили такий механізм: - особа, яка бажає взяти дитину під опіку (з кола родичів), може написати заяву про те, що вона (особа) не має судимості, і ця заява буде підставою, що особа несе відповідальність за надану інформацію про себе. Більш детальне роз’яснення щодо спрощеної процедури розміщено на сайті Мінсоцполітики і також на моїй сторінці ФБ-сторінка Уповноваженого з прав дитини
Чат-бот «Дитина не сама» допомагає тимчасово влаштувати знайдену дитину
- Новий ресурс – Чат-бот "Дитина не сама", де зареєструвалися вже багато українців. Наскільки він виявися корисним?
- Ми ініціювали Чат-бот "Дитина не сама" буквально в перший тиждень війни, коли ми почули про масові бажання усиновити дитину. Ми зрозуміли, що людям потрібно давати можливість зробити щось добре та корисне.
Там ми відпрацювали певний алгоритм дій: що робити, якщо знайшов дитину; що робити, якщо загубив дитину; там вказані номери гарячих ліній, куди можна звернутися у разі відсутності необхідної інформації. І саме в цьому чат-боті, можна подати заявку на тимчасове влаштування дитини.
У тимчасові форми можуть бути влаштовані діти, які не мають статусу дитини-сироти чи дитини, позбавленої батьківського піклування (тобто в них є батьки, але наразі вони не мають змоги займатися їхнім вихованням, наприклад – воюють).
Також, у тимчасові форми можуть бути прийняті діти, знайдені під час військових дій на території України, і якщо інформація про наявності їхніх батьків - відсутня. Зараз ми зробили найбільшу ставку на форму тимчасового влаштування. Для цього був створений Чат-бот "Дитина не сама" у Телеграмі.
На момент інтерв’ю до нього вже подали заяви понад 17 000 громадян України. Вони отримали роз’яснювальну інформацію, наприклад що не можна з цією дитиною виїжджати за кордон. Або те, що на тимчасово утримувану дитину громадяни не будуть отримувати грошову допомогу від держави, і родина добровільно погоджується певний час утримувати дитину, в тому числі і фінансово.
Якщо умови прийнятні для родини, вони заповнюють розширену заявку, яка передається фахівцям зі служби у справах дітей у регіонах.
Це дуже важлива частина роботи. Адже багато людей, які подали заявку, через тиждень писали «Чому нам досі ніхто не подзвонив? Чому мені ще не дали дитину?».
Насправді, на тимчасове влаштування йде невелика кількість дітей. Але було дуже важливо, щоб люди дізналися, як вони можуть допомогти, що потрібно зачекати; і як тільки з’явиться така дитина у вашому районі, з ними обов’язково зв’яжуться.
Через чат-бот не можна усиновлювати
- Чи корисний чат-бот для людей, які бажають взяти дитину з евакуйованих закладів із подальшим усиновленням?
- Це теж окрема тема. Ми постійно проводимо роз’яснювальну роботу з приводу того, що ми не влаштовуємо зараз дітей, які до цього перебували в закладах! Ні через чат-бот, ні через інші формати. Діти з інституційних закладів переміщені разом із персоналом в безпечні куточки України. Вони вже отримали травму через переїзд, через військові дії. Тому, по можливості, якщо ми можемо зберегти в цілісності такий заклад, - так і залишаємо, аби тільки додатково ще не травмувати дітей, які в ньому перебувають. Крім того, ми розуміємо велике навантаження, яке зараз є на службах у справах дітей.
У багатьох регіонах, наприклад, в Чернігівській області, дуже довго не було інтернету, зв’язку і світла. Люди в ручному режимі здійснювали роботу, але звітуватися не могли.
Кожна служба у справах дітей перевантажена
- Можливо, ви можете виділити якісь служби у справах дітей, які роблять надзусилля?
- Вважаю, що кожна людина, яка займає певну посаду, має займатися належною роботою. Я роблю моніторинг інформації з тих звітів, які подає щотижня Національна соціальна сервісна служба про те, де служба працює зараз на повну силу, а де існують проблеми: з підключенням до інтернету, з моментами, де служби перебувають під тимчасовою окупацією (Миколаївська, Херсонська області, наприклад). І тому, я не можу зараз назвати області, які виділяються своєю роботою або навпаки, відстають у результативності.
Насправді, це, все ж таки, людський фактор. Керівники і працівники служб у справах дітей – це також люди. Деякі змогли впоратися і далі продовжити свою роботу на 100% потужніше, а є такі, які, на жаль, не впоралися з емоціями і, відповідно, провалили свої повноваження.
Але ви розумієте – триває війна. Наприклад, Чернігівська область просто не могла працювати, але як тільки у них з’явився інтернет, вони почали працювати у режимі 24/7, надавати звіти, та оновлювати інформацію. На жаль, з деякими громадами досі немає жодного зв’язку…
Зараз є моменти, в яких треба трохи зачекати і не робити завчасних висновків. Але ті люди, які завчасно не подали інформацію, десь не спрацювали супер професійно, - всі такі випадки фіксуються. Я думаю, що як тільки закінчиться війна, однозначно буде змінюватися вертикаль, буде змінюватися система та підхід.
Продовження - у наступних публікаціях