Сьогодні — Всесвітній день біженців. Він визнає мужність та силу людей, які вимушено залишили свої домівки та вибудовують життя у нових умовах. У Музеї «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова є тисячі історій біженців та переселенців. Їх об’єднують не лише спільна втрата, а й надія: на Перемогу і повернення.
З Донецька до Ростова, Москви, Туреччини, Польщі, а далі – до Києва. Такий шлях подолали 10-річний Ілля із бабусею, щоб повернутися в Україну: хлопчика депортували росіяни. Його історія – https://bit.ly/44bI3mL
Тетяна виїжджала з Маріуполя з чоловіком, дворічним сином, братом та батьками. Їх обстріляли з мінометів: усі, крім мами, зазнали тяжких поранень. Зараз жінка перебуває у Німеччині. Історія – https://bit.ly/3NFp3Yp
Взяли в полон, як снайперку: росіяни знайшли в машині Людмили гільзи від мисливської рушниці її чоловіка. Тримали у холоді та темряві, знущалися. Людмила знайшла прихисток у Канаді. Її історія - https://bit.ly/3NjHj8l
Володимира дивом витягли живим із-під завалів будинку в Краматорську. Він отримав множинні поранення та переломи. Його дружина Яна вивезла доньок до Нідерландів – там і дізналася про трагедію. Історія з її вуст:
https://bit.ly/3NDSIRK
15-річна Яна взяла в евакуацію плюшевого собаку замість теплих штанів. Колону з «Азовсталі» розстріляли мінометами – дівчинка отримала тяжкі поранення. Вона пам’ятає кожну хвилину: https://bit.ly/3NDkJIX
Тетяні від війни довелося тікати двічі: у 2014 з Лисичанська, потім – з Маріуполя. Разом з 14-річним сином місяць жили у підвалі. Вижили та виїхали дивом. Її історія – https://bit.ly/3p6fhoL
Світлана Гетьманська і Роман Романенко – подружжя, яке потрапило під обстріл на вулиці Краматорська. Обидва отримали важкі поранення. З лікарні на Заході України жінка розповіла їх історію https://bit.ly/3Pn2VTU
Снаряд влучив у її будинок в Олешках вночі, коли Наталя спала поруч з маленькою онукою. Вони дивом вижили, а їхнє житло перетворилося на руїни. Тепер мешкають на Київщині: https://bit.ly/3qHzCkr
Усі жахіття масштабних обстрілів Сергій відчув на собі, коли ховався у бомбосховищі заводу «Азовсталь». Поранені там згнивали живцем. Під час евакуації довелося пройти фільтрацію. Його історія https://bit.ly/3PlJA5x
Начальник цеху «Азовсталі» Сергій Калініченко виживав у Маріуполі з родиною. Не було світла, води, зв’язку, газу. Його дім зруйнували. Коли вирішив виїжджати, мало не потрапив у полон: https://bit.ly/3NFpou9
Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» або на безкоштовній гарячій лінії (800) 509 001.
.png "Імена")
