8 квітня 2022 року росіяни влаштували одну з найстрашніших ракетних атак із численними жертвами: внаслідок удару по вокзалу Краматорська загинула 61 людина, семеро — діти. Свої історії про пережите постраждалі довірили Музею «Голоси Мирних» Фонду РІната Ахметова. Ось деякі з історій.
Наталія Степаненко з донькою Яною опинилися в епіцентрі удару. Через атаку жінка залишилася без ноги, а її 11-річній доньці відірвало обидві ніжки. Мати згадує: ноги дитини наче зрізали разом із взуттям... Дивіться та слухайте їхню історію за посиланням bit.ly/3T8Tfwa
Ольга Дудіна щодня допомагала рідному Краматорську вистояти: облаштовувала сховища, шукала ліки для літніх людей, організовувала обіди. Удар по вокзалу став для неї найстрашнішим моментом війни. Її історія — за посиланням bit.ly/3jpth9T
19-річна Анастасія Шестопал перенесла сім операцій — через ракетний удар по вокзалу вона втратила ногу. Дівчина займалася танцями, але не впадає у відчай і навіть замислюється над кар’єрою актриси. Історією вона ділиться за посиланням bit.ly/3nZzR9h
Музей «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова — це наймасштабніший у світі архів історій мирних мешканців України, які постраждали від війни. Архів Музею налічує вже майже 65 000 історій.
Кожна історія про війну важлива. Щоби зберегти пам’ять заради кращого майбутнього, розкажіть свою історію на порталі Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/ або на безкоштовній гарячій лінії (800) 509 001.
.png "Імена")
