Я одинока мама. Маю чотирьох дітей. Старшій – двадцять років. Найменшій – дев’ять. Ми живемо в селі Капулівка Дніпропетровської області. 

Я дізналася про початок війни, коли збиралася на роботу. У першу ніч не спала ні я, ні діти. 

Полиці магазинів швидко спорожніли. Добре, що ми встигли купити все необхідне. До війни у нас був лікар і одна аптека працювала. Зараз немає ні лікаря, ні аптеки. Автобуси не ходили – не було змоги поїхати в лікарню. 

Дуже шокує  те, що росіяни стріляють по будинках, лікарнях. Скоріше б закінчилася війна. Хочеться світлого й надійного майбутнього.