Я все життя працювала вчителем, зараз – на пенсії. Я випустила п’ятдесят тисяч дітей. Сподівалась, що вони всі будуть живі та щасливі. Але почалася війна. Мене вона застала вдома, я була шокована. Багато моїх учнів загинули на війні.

Виїжджала до сестри в Павлоград, але і там почалися обстріли. Я повернулась додому. Зараз виживаю завдяки гуманітарній допомозі. Для мене відсутність світла не проблема, це можна пережити.

За час війни моя родина стала ще міцнішою, всі - на зв’язку. Моя дочка також у місті, зі мною поряд.

На мою думку, війна закінчиться не скоро.