Один день тихо, а на наступний – не знаєш, куди бігти. Багато людей гинули біля своїх будинків. Це відбувалося у періоди затишшя. Снаряди накривали раптово. Віра Крупська не змогла довго терпіти життя у постійній небезпеці. Її вивезли із селища на евакуаційному автобусі від місцевого підприємства.