З першого дня війни я з родиною сиділа в підвалі. Так тривало десять днів. У місті не було зв’язку. Росіяни обстрілювали місто. Вода у мене була. Продукти також у мене було. Ми з друзями залишались разом. Я сподівалась, що ЗСУ відіб’ють місто. До нас у підвал прийшли росіяни. Виводили чоловік на розстріл - так лякали.

Після цього ми з чоловіком вирішили виїжджати. Нам пощастило - того дня на блокпостах було небагато машин. Речі не дивились. 

Мій будинок вцілів. Там зараз живе мій знайомий. Поки повертатись в Маріуполь я не планую. Батьки чоловіка та рідний брат загинули в Маріуполі. Про цю трагедію я дізналась через соціальні мережі. Про це мені повідомили їхні сусіди. Зараз я чекаю лише миру, щоб не гинули люди.