48-річна Світлана з окупованих Козаровичей на Київщині, де щодня були обстріли, ходила до старенького батька у сусіднє село. Одного разу зустріла знайомого, який розвозив гуманітарку. З тих пір на свій страх і ризик зустрічалася з ним постійно: загружала їжею велосипед - і таємно розносила людям по всьому селу.
"Беру мішок хліба - а руки трусяться!"
Переглядів 382