З перших днів війни виживати у Сєвєродонецьку було важко. Не було води, світла та газу. За продуктами я вистоювала величезні черги під обстрілами. Я жила на дев’ятому поверсі. Гради прилітали до мене у двір. Будинок хитався від вибухової хвилі.

Я жила на дев’ятому поверсі. Води не було. Доводилось спускати з батарей. 

Виїжджати з міста було страшно. Мене і батьків евакуювали волонтери. Зараз ми живемо в Кам’янському. Тут нам надали житло. Сплачуємо за комунальні послуги. Я чекаю на мир. Дуже хочу додому.