Переломним моментом для виїзду з Маріуполя для Інни Олександрівни стало погіршення здоров’я її тата. Героїня згадує, що перебуваючи під безперервними бомбардуваннями, весь час було тривожно за своїх рідних. Вона сподівається, що до її міста повернеться мирне життя і воно буде українським.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
