Живемо одним днем, бо постійні обстріли. Не можу сприйняти, що ці нелюди на нашій землі. Було важко, бо сама виховую доньку (чоловік помер) та маю онука під опікою і стареньку матір. Були в окупації, відчували страх, бо не хотіли від них нічого. Після визволення постійно надають гуманітарну допомогу.