Галина Олексіївна нікуди не ховалась під час воєнних дій. Жінка доглядала хворого чоловіка та незабаром стала вдовою. Вона розповідає про зруйновані будинки та про те, як важко виживати під обстрілами, та ще й без комунальних послуг. Страшні картини війни не стерти з пам’яті ніколи. Не дивлячись на таку жорстоку реальність, одинока жінка намагається не падати духом.
«Були вдома, було страшно. Згадується тільки те, як міни літали над головами»
Переглядів 342