На початку війни я був вдома у Харкові.

Шокували під час війни щоденні авіа-арт-ракетні обстріли, штурм міста загарбниками навесні 2022.

По декілька діб були відсутні електрика, вода. Місто було паралізовано.

Зараз приглядаю за хворою лежачою матусею, крім мене в неї нікого немає.

До війни я працював на машинобудівному підприємстві. Завод досі не відновив роботу. У зв'язку с погіршенням здоров'я мами , шукаю можливість працювати з дому, але поки не знайшов варіантів.

Приємним моментом було те, що зовсім незнайомі люди допомогали та підтримували.