Війна принесла невпевненість в завтрашньому дні. Страх за рідних та близьких. Найстрашніше для мене - це втрата близької людини. Влітку молодшого сина вели під конвоєм під дулом автомата на допит. Восени старшого сина забрали на підвал. Були жахливі миті пошуку і благань про порятунок дітей. Навіть влучання снарядів на подвір'я вже не так страшно. З середини листопада - кінець грудня 2022 моя родина була заблокована безпосередньо на лівому березі Дніпра. Не мали ні їжі, ні ліків (в родині літня людина після інсульту). Було заборонено російськими війсковими залишати своє подвір'я. Півтора місяці родина жила на тому, що змогла запасти або виростити на своїй ділянці.