Абдулаєва Анастасія, учениця 10 класу ліцею №1 ЦДЮТ МАН секція "Літературна творчість"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Василенко Оксана Миколаївна

Чому бути українкою – це  моя суперсила

Коли чую як звучить:« Ще не вмерла України..» –  серце завмирає від гордості за свій мужній, нескорений народ… Так, я пишаюся тим, що маю таку батьківщину! Що народилася саме на цій мальовничій землі!  І як пише Ліна Костенко:

Буває часто сліпну від краси. Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, - оці степи,це небо,ці ліси, усе так гарно чисто, незрадливо, усе як є – дорога, явори, усе моє, все зветься – Україна.

Скільки ж дивовижних місць, які мені потрібно буде відвідати: дендропарк «Софієвка», парк Київська Русь, заповідник Асканія-Нова, Шацькі озера і Карпати – та ще скільки всього, що й життя, мабуть, не вистачить на всю цю красу! Тому що, перш ніж подорожувати світом, варто спочатку вивчити і побачити свою рідну країну. Інакше – який же ти патріот? Це ж усе тут моя суперсила!

Мені зараз шістнадцять, я виросла у вільній країні, у дружній родині. Я мала надію на те, що буду через два роки вчитися у Харкові в політехнічному універі. Але, як каже моя бабуся: « Хочеш розсмішити Бога – розкажи про свої плани». Я якось не придавала значення цим словам, цій народній мудрості, але виявилось, що будувати плани на декілька років наперед,  не таке вже й корисне заняття.

Правду кажуть, що наш мудрий народ зібрав усі знання, увесь досвід, і в прислів’ях та приказках передав наступним поколінням, щоб уберегти нас від помилок. Де ще у світі є стільки прислів’їв, казок, легенд, пісень? Де ще є такі майстрині, що вишивають сорочки відомі у всьому світі?

Ми, українці, віримо, що сорочки вишиті власноруч, наділені  величезною силою, тому що в них закодовано свої «щастя і доля, життя і воля». Свою вишиту сорочку дуже  люблю. Одягаю її на шкільні свята до спідниці або до широких класичних штанів і почуваю себе захищеною. Я помітила, що окрім прямих сорочок, зараз усе більше  з’являються  більш сучасні  фасони. Блузки, сарафани, футболки з рослинним та геометричним орнаментом, вигляд  у них  дуже стильний.

Бути українцем – мати незламність духу, бути вільним у всьому! Клята війна… Усе наше ми обов’язково повернемо… Біженці і переселенці повернуться до дому і відбудують Україну. Відродяться від вибухів ліси і пшеничні поля, загояться рани на моїй батьківщині.

Адже земля, де так заливисто співають навесні  солов’ї,  де хрущі над вишнями гудуть – ніколи не буде скорена.