Боднарчук Юрій
Миколаївська гімназія №7, учень 9-А класу
Вчитель, який надихнув на написання есе: Розуменко Леся Володимирівна
«Чому бути українцем - це моя суперсила»
«Україна на устах у всьому світі». І зараз моя земля страждає і зазнає жорстокої агресії з боку ненависного ворога. Смуток, страшне горе - це ті емоції, які переповнюють мене. Але, як виявилося, трагедія та біль здатні надихати.
Україна починається з мене - ця істина є основою всіх моїх вчинків. Кожен день, кожна мить мого життя пов'язана з цією країною, з її історією, культурою і майбутнім. Я народився в місті де вітри моря змішуються з ароматом масел та металу, корабельному краї - Миколаєві. Моє місто має душу. Мальовничий куточок злиття двох річок - Південний Буг та Інгул і степ. Наш український ковиловий степ! Мій Миколаїв - місто - герой! Місто, яке витримує удари ракет. Виживає в складних умовах відсутності води… Миколаїв, як і всі міста України, має в собі велику силу, волю та відвагу, демонстрували виразну стійкість в обличчі випробувань та небезпек. І моє серце завжди б'ється і билося в такт ритму моєї малої Батьківщини. Кожен день, коли я йду додому, я задаю собі питання: в чому ж суперсила нас, українців?
Бути українцем - це не просто національна приналежність, це особливий стан душі, який дає мені наснагу для подолання всіх життєвих труднощів і досягнення найвищих цілей. Мабуть, саме ці почуття породжують переконання, що твоя країна краща від інших тому, що саме тут живуть люди, героїзмом яких дивує увесь світ.
Взірцевим прикладом для мене є гідний вчинок, мої землячки Ольги Харлан, на чемпіонаті світу. Фехтувальниця довела, що спорт не стоїть осторонь України. Наша спортсменка здобула перемогу, але була дискваліфікована, бо моя землячка, відмовилася тиснути руку представниці держави, яка знищує нашу Батьківщину. Вчинок сучасної легенди українського спорту мотивує нас школярів не бути боягузами. Дискваліфікація не зламала, не підкосила фехтувальницю. На підтримку Харлан, виступили українці та світові ЗМІ. Оля - це приклад мужності, патріотизму, сталевого характеру.
Пишаюся тим, що я українець, тому що я спадкоємець великих діячів - Михайла Грушевського, Богдана Хмельницького, які боролися за незалежність і свободу нашої країни, талановитих митців - Миколи Лисенка, письменників - Тараса Шевченка, Лесі Українки, Володимира Сосюри, Василя Стуса, Ліни Костенко, Миколи Вінграновського, цих знакових постатей знає увесь світ. Найпопулярніша різдвяна композиція «Щедрика» Миколи Леонтовича захоплює, чарує, своєю мелодійністю та глибоким змістом і виконується багатьма мовами світу.
Ми - незламні!
У чому незламність духу нашої нації? У тому, що ми не здаємося перед труднощами, а об'єднуємося і допомагаємо один одному. Ми - народ, який цінує свою землю, свою мову та свою віру, що є символами нашої єдності та неповторності. У тому, що ми пам'ятаємо і поважаємо своїх героїв, які віддали життя за мир і справедливість. Я горджуся своєю країною, де сьогодні більшість школярів мають за зразок не гламурних акторів, а сміливих захисників України. А особливим прикладом є мій брат, який з перших днів війни не стояв осторонь, а став на захист неньки України. Незалежно від викликів і перешкод, ми віримо у свою силу і надію на краще майбутнє – саме це допомагає нам пережити найскладніші моменти в історії.
Віримо в перемогу в цій війні, бо ніхто не зможе здолати країну, яка в короткий час відродила свою армію, виростила таку кількість патріотів, які здатні стати на коліна тільки перед Богом.
Ми - Українці! Про нас знає і говорить увесь світ…
Це важливо для мене і для багатьох моїх ровесників, бо ми усвідомлюємо, що наше майбутнє і майбутнє нашої країни залежить від нашої активності, громадянської позиції, тому роблю все, що в моїх силах, щоб бути гідним громадянином України: вчуся, працюю, дбаю про свою родину і друзів, підтримую українську армію і національний вибір.
Я вірю, моя Україна обов’язково буде щаслива!