Ми втратили житло, всі свої речі. Наша доня стала ще частіше хворіти, кожного дня звечора ми не знаємо, чи прокинемося вранці. Тому цінувати навчилися свою родину, а ще і те, що ми живемо на території України.

Шокуючим була сирість у підвалі, хвороба дитини, відсутність їжі, води. А також, що прямий приліт був у підвал, але ми залишилися живі...

Допомога видається, але ми з чоловіком відмовляємося від м'яса, яєць, овочів, фруктів, купуємо в обмеженій кількості для доні. Я маю захворювання нирок, не можу купити необхідні ліки.