50-річний Олександр Дуденко загинув 25 березня 2022 року в селі Анисів на Чернігівщині. Він разом з іншими чоловіками намагався полагодити електричні дроти на вулиці, коли почався обстріл.

Через два дні не стало ні його, ні моєї мами

Один зі снарядів розірвався неподалік і поранив сусідку Олександра – Галину Міненко. Вона закричала, покликала на допомогу. Коли Олександр підібіг, поряд впав ще один снаряд. Уламок влучив чоловіку в голову. Вони із сусідкою загинули на місці.

Олександр народився в Анисові. Після школи працював у Чернігові слюсарем у ЖЕКу. Одружився, в нього народився син. Однак сімейне життя не склалося і чоловік повернувся жити до батьків.

Згодом звільнився з роботи через хворобу печінки й отримав інвалідність. Після трагічної загибелі брата у 2000-х Олександр став для мами й тата єдиною підтримкою. Він усіляко допомагав їм по господарству, розбудовував подвір’я. Також обожнював кролів – розводив їх і продавав селянам.

«Куди не глянь – усе про Сашу нагадує, від до всього руку приклав. Наш син був дуже працьовитий. А яка добра людина! Він одразу кинувся Галі на допомогу, коли вона закричала… Сашко все для нас робив: отримає пенсію, батьку куртку купує, взуття… Ми йому кажемо: не треба, в нас усе є. Та він завжди наполягав, балував нас», – згадала мама.

«Сашко був чуйною людиною. Він завжди відгукувався, коли потрібна була допомога. Перед трагедією я їхала в Чернігів, щоб перевірити квартиру та мої торгові точки. Запропонувала і Сашку поїхати, він погодився. Ми дісталися до блокпоста, але нас розвернули: російські війська вже зруйнували автомобільний міст перед Черніговом. Потім я разом з іншою сусідкою пішки вирушила в Чернігів, а Сашко вдома зостався. Через два дні не стало ні його, ні моєї мами», – сказала Ніна Міненко, матір якої загинула разом із Олександром.

Олександра Дуденка поховали на місцевому кладовищі. У нього залишилися батьки та син.

Історія з instagram каналу Victims of russia.