Юрій Миколайович зі своєю родиною до війни прожив у місті Щастя десять щасливих років. Вони полюбили це місто. Коли почали стріляти, діти з онуками поїхали подалі від бойових дій. Їхній будинок постраждав під час бомбардування. Чоловік не може поїхати до дітей та мріє глянути на другу онуку, яку не бачив від народження.