Моїй доньці Владі вісім років, і вона втрачає слух від постійних вибухів і холоду.
Ми живемо поруч із Пісками. Щоб запобігти глухоті, їй потрібні тиша і тепло. Але в нас у селищі немає ні того, ні іншого.
Здоров'я дітей для нас важливіше, ніж усе інше. Тому нам довелося переїхати на інший кінець Нетайлового та орендувати приватний будинок.
Декілька разів на тиждень я приходжу провідати нашу квартиру і щоразу сподіваюся, що в ній, нарешті, відновили подавання газу. Але батареї зазвичай крижані.
У Нетайловому немає опалення вже пів року, тому що через обстріл була пошкоджена труба, і на ній йдуть відновлювальні роботи. У будинках у нас холод, вогкість і цвіль. Тому у старшої дочки через часті застуди загострюється вроджена глухота.
В орендованому будинку діти в теплі, але й тут часто чути вибухи, через них у Влади слух гіршає. У сусіда біля будинку вибухнув снаряд, і ударною хвилею нам посікло дах. Влада сильно злякалася, тому що вона вже потрапляла під обстріл із бабусею і дідусем.
Влада дуже любить читати вірші та співати. Їй дуже потрібні слухові апарати. Ми намагаємося накопичити грошей хоча б на найпростіші, але це дуже складно. Живемо як малозабезпечена сім'я. Держава нам платить 1060 гривень на місяць, а свій стабільний заробіток ми втратили через війну. Завели курей і качок, щось продаємо, щось самі їмо. Так і виживаємо, економлячи на всьому.