Мені 40 років, я з Миколаєва. У мене є донька, їй 14 виповнилося. Живу з мамою, працюю. Ми на початку війни пару місяців сиділи в підвалі, потім тікали. А коли стало спокійніше, то повернулися. 

Шокувало те, що гинуть люди. Декілька прильотів було прямо біля нас. От тоді ми і виїхали. 

Дитина почала влаштовувати істерики, тремтіти, і довелося її вивозити. А мама вдома залишалася.

Ми їздили до Молдови, там нам добре допомогли. Якщо б сама справлялася, то було б важко. Війна вплинула на психіку.

Я не знаю, коли закінчиться війна. Зараз тяжко щось планувати.