Рябокінь Софія, 10 клас
Буцький ліцей Буцької селищної ради Уманського району Черкаської області
Вчитель, що надихнув на написання есе: Шаповалова Людмила Володимирівна
Чому бути українкою – це моя суперсила?
Я – українка! Я народилась і живу в Україні. Тут є мої батьки, бабуся, дідусь, які з діда-прадіда також українці. Я горджуся тим, що я проживаю в Україні, адже навіть у наш час, коли іде війна, ми залишаємося дружнім і мирним народом.
Наша країна пережила Першу та Другу світову війну, Голодомори і навіть той клятий коронавірус не зламав нас. Але на нашу долю випало ще одне страшне випробування – це війна з росією. У 2014 році росія окупувала Крим і розпочала війну на Донбасі, а 24 лютого 2022 року російська армія здійснила широкомасштабне вторгнення на територію України по всій довжині спільного кордону. Дев’ять років моя країна дає відсіч агресору, бореться за відновлення незалежності, бо ми, українці, любимо свою землю, бережемо її. Тут могили наших предків, тут житимуть наші нащадки. Я навіть дещо не розумію тих людей, які з легкістю покидають свою рідну домівку. Таке ставлення аж ніяк не показує любов, повагу та патріотизм до власної держави та рідної землі. Я вважаю, що зрадити свою Батьківщину - це ніби зрадити власну сім’ю та проміняти її на іншу. Звісно, що бувають складні ситуації. В кожного по- різному складаються обставини і буває у людини виникає потреба виїхати за кордон. Але навіть проживаючи в іншій країні, на чужій землі можна й на відстані залишитись патріотом власної країни.
А ще дуже важливо не забувати своє походження, пам’ятати наші традиції та звичаї, любити свою мову. Наша рідна українська мова…Така милозвучна, щира, співуча, солов’їна. Для мене найкраща у світі, тому що рідна. Вона лунала на нашій землі багато століть. Мова, якою розмовляли наші предки і розмовляємо ми. Жодна мова світу не зрівняється з солов’їною, материнською українською мовою. Хіба можна її не любити? Це ж нею я вимовила свої перші слова, нею спілкуюся, навчаюся, міркую, кохаю, живу і знаю, що я – українка і в цьому моя суперсила. Дякую тобі, моя Україно, що дала цю силу мені.