Місто повністю розбите, діти живуть не дома, немає улюбленої школи та друзів. Виживаємо, як можемо. Дуже важко все згадувати. Дякувати Богу, вдома були запаси, потім отримали гуманітарну допомогу. Діти найбільше злякались, коли в будинок прилетів снаряд та коли діти бачили поранених людей.