Кот Марія, учениця 10 класу Антонівського ліцею Антонівської сільської ради Рівненської області
Вчитель, що надихнув на написання есе - Приступа Наталія Іванівна
Моя Україна майбутнього
Сьогодні у світі, де конфлікти, війни та непорозуміння стають частішими, слово «мир» набуває особливого значення. Для мене мир – це не тільки відсутність війни, але й гармонія, взаєморозуміння та співіснування всіх людей на землі. Мир – це можливість вільно висловлювати свої думки, безперешкодно пересуватися, жити без страху та тривоги.
Мир повинен панувати у світі. Мир повинен повернутися в Україну.
Моя Україна майбутнього – це та країна, в якій життя, права і гідність людини завжди на першому місці. Це суспільство, яке цінує своїх людей і надає рівні можливості для всіх, незалежно від раси, віросповідання чи соціального статусу. Україна майбутнього – це держава, де панують правопорядок і законність, де впроваджуються інновації в усіх сферах життя, де сучасні технології розвиваються і діють на благо суспільства, де цінується і оберігається природа, де великого значення надають культурному і духовному зростанню людей.
Майбутнє України – це сильна економіка, а значить високий рівень життя всіх верств населення. Тобто Україна майбутнього – це квітуча європейська держава.
Я вірю, що в майбутньому Україна стане шанованою та впливовою на світовій арені країною. Адже український народ гарно зарекомендував себе серед інших народів світу. Українці знані у світі не тільки як трударі, а і як незламні борці за свободу, а ці чесноти чи не найвище цінуються в сучасному цивілізованому суспільстві.
Мені дуже хочеться, щоб у моїй Батьківщині жили щасливі, усміхнені люди, які вдень працюють чи відпочивають, а вночі спокійно сплять у теплих ліжках. Натомість багато моїх співвітчизників і вдень, і вночі пересиджують обстріли в сирих темних підвалах.
Діти в кожній країні заслуговують на радісне дитинство, маленькі ж українці досить часто, замість того, щоб безтурботно гратися на майданчиках, здригаються від виття сирен. А скільки родин, у яких є діти, рятуючись від війни, були змушені покинути рідні домівки і їхати у чужі краї, скитаючись по дорогах і не знаючи, що їх чекає там, на чужині. А скільки діток у цій війні втратили своїх тат і мам; і не можливо без щему у серці дивитися на те, як малолітні діти проливають сльози на могилах своїх батьків.
А скільки дитячих життів забрала війна… Діти не повинні страждати, плакати, а тим більше - гинути. В Україні майбутнього дорослі діти мають хоронити своїх старих батьків, а не навпаки: мати і батько ридають над домовиною свого молодого сина-воїна. В українських домівках замість тривожних валіз мають стояти валізи із пляжними речами, бо родина збирається їхати у відпустку на море.
Коли Україна переможе, я з гордістю буду підтримувати свою державу, братиму участь у її розвитку та створюватиму разом з іншими громадянами майбутнє, про яке ми мріємо. Я вірю, що ми зможемо подолати всі труднощі і стати справжньою рушійною силою на шляху до створення суспільства, де панують мир і процвітання.
Щасливе життя українського народу – це спільна мета усіх українців, і нам потрібно докласти всіх зусиль для реалізації цієї мети.
Майбутнє України також пов’язане з активною участю громадян у демократичних процесах та збереженні нашої національної ідентичності. Важливо захищати та відновлювати нашу історичну спадщину, а також плекати нашу мову. Тобто українці повинні бути патріотами, а це значить, що вони мають шанобливо ставитись до цінностей свого народу. А така країна буде сильною, єдиною і незламною. Україна майбутнього – це цивілізована мирна європейська держава, громадяни якої впевнені у завтрашньому дні.