З початком повномасштабного вторгнення ми з дітьми три тижні перебували в Чернігові під постійним обстрілами. Три тижні діти сиділи в підвалі, не виходячи. Змогли виїхати до Львова в кінці березня. Діти досі налякані і тяжко згадують пережитий період.

Першим і важким шоком був приліт в сусідній будинок недалеко від підвалу, де ми перебували, після того, діти відмовились виходити на вулицю навіть, коли було тихо.

Їжі в магазинах майже не було, а аптеки не працювали. До війни ми були не готові і нічого не запасали. З 1 по 3 березня в будинку не було опалення і діти захворіли. Лікувались народними методами. Дякувати Богу, все добре. У підвалі залишились осколки від граду, який прилетів під наше авто.