Козаченко Анна

8 клас, Комунальний заклад "Ліплявський ліцей" Ліплявської сільської ради Черкаської області

Вчителька, що надихнула на написання – Герман Світлана Миколаївна

Чому бути українкою – це моя суперсила

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Ніхто не перекреслить мій народ!»

Василь Симоненко

Ми – українці і повинні гордитися цим! Наша країна – це клаптик великої та мужньої нації, яка може здолати будь-які труднощі і випробування. Це як невелике «деревце», але це так лише здається, що воно маленьке та незахищене. А насправді воно має великий, мужній та непохитний дух. Згадаймо нашу історію. Наше коріння, наші святині.

Протягом багатьох століть нас намагалися зробити людьми без роду і племені. Але в наших жилах тече кров вільних козаків, які не скорилися ворогу, а завжди відстоювали свою віру і свободу. Дерево міцне своїм корінням.

Для нас – це історія України. Вона розпочалася із завоювання наших земель, боротьби та духовного відродження українців. Незалежність – це наша головна суперсила! Усі роки мого дитинства пройшли в незалежній державі, яка має свої досягнення, свої традиції, неповторну природу і талановитих людей.

Мова – це душа нації. Це те, що робить нас народом. Тому

для мене рідна мова – це найбільше багатство і найдорожчий скарб.

І хоч довгим і тернистим був шлях рідного слова, але цей світ неймовірний. І ми пізнаємо його за допомогою слова. Мамина молитва, татова порада, бабусина казка – всюди чується своє, рідне, наймиліше. Для нас українське слово – це велика книга минулого, сьогодення і майбутнього.

Важко перелічити все те, що передали нам у спадок наші пращури. Перше знайомство з культурою мого народу відбулося в далекому дитинстві, коли я навчилася читати. Моїми хорошими друзями стали герої казок і легенд. У школі я познайомилася з Тарасом Шевченком і Лесею Українкою, Богданом Хмельницьким і Іваном Сірком, Олександром Довженком і Катериною Білокур. Ці особистості творили культуру й історію мого народу. Всі вони мріяли про одне : щоб відродилася в соборності і незалежності їхня Батьківщина.

Я вірю в процвітання моєї Батьківщини. Я пишаюся тим, що живу в країні з такою багатою культурою і традиціями, такими мужніми і незламними захисниками. Я роблю все можливе заради перемоги. Старанно вчуся, буру участь у благодійних ярмарках, які проводяться у нашій школі, підтримую нових друзів, разом з ними вчу рідну мову.

Отже, наша суперсила полягає в тому, що ми незламні, вільні та горді. Ми ніколи не забудемо, якою ціною нам дається свобода і незалежність. Ми маємо право на мир, на щасливе дитинство. Я з нетерпінням чекаю того дня, коли по телебаченню і радіо ми почуємо омріяне : «Ми перемогли!»