У перші дні повномасштабної війни Ольга Григорівна не знала, що робити далі. Але коли над головою почали літати снаряди, зрозуміла, що треба їхати. Життя у селищі різко змінилося, з’явилася небезпека та страх. Завдяки волонтерам жінці з чоловіком вдалося виїхати, але всю дорогу вона молилася, щоб усе пройшло щасливо.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
