Для моєї родини війна почалася влітку 2014 року, коли довелося в терміновому порядку покинути рідну Макіївку й виїхати всією родиною до Маріуполя. У надії, що цей жах закінчиться швидко, взяли із собою тільки найнеобхідніше. Але ось уже сім років проживаємо в мирному українському й гостинному Маріуполі.
Узимку 2015 року дружині з двома дітьми через хворобу мами довелося повернутися до Макіївки. Там вони пробули близько місяця, переживши один із днів обстріл мікрорайону «Градами», результатом якого стали надовго перелякані діти. Було пошкоджено засклення й обшивка балкона, пробита газова труба, що подає газ у під’їзд.
Через сильний переляк дітей і з метою безпеки дружині з дітьми довелося кілька ночей провести у ванній кімнаті, тому що вона знаходиться в самому центрі квартири у віддаленні від вікон і зовнішніх стін. До сьогодні старша дочка лякається при гуркоті грому.
Не витримуючи постійних обстрілів і звуків залпів важкої зброї, моя сім’я повернулася на нашу нову малу батьківщину, Маріуполь.