Мені 68 років. У мене є донька, зять та онучка. До війни ми жили в Одесі, а потім виїхали на захід України. 

У мене буває і стрес, і депресія. Дуже страшно, коли ракети летять.

Я перенесла інсульт. Дуже тяжко було після нього. Третього березня ми поїхали на потязі до Львова. Нас довго не пускали на вокзал. Лунали вибухи. Онучка злякалася. Мені також було страшно. Я ще й погано ходила тоді. 

Сумуємо за домівкою. Чекаємо не дочекаємося, коли закінчиться війна.  Мабуть, це станеться навесні.