Безугла Анастасія

2 курс, Лебединський фаховий медичний коледж імені професора М. І. Ситенка

Вчителька, що надихнула на написання – Нечваль Ірина Миколаївна

Моя Україна майбутнього

Наша країна майже всю свою історію знаходилася під владою інших країн.

Кожне покоління українців намагалося нагадати усьому світу, що ми є і маємо право на існування як окрема нація, а не частина іншого народу.

Свобода давалася не легко, але все ж таки українці змогли вибороти її  і довести свою значущість та індивідуальність.

Як будемо далі розвивати і берегти культуру, поширювати її? Будь-хто має цілковите право творити власну долю, але не тільки долю. Кожен може внести свою лепту в створення спільного майбутнього нашої держави і починати слід із себе.

На мою думку, значущим залишається мовне питання. Багато громадян України не говорять і навіть не знать української. Мова – це ДНК нації, один зі стовпів на якому тримається державність. Саме за мовною ознакою ми можемо відрізнити француза від італійця, але як будуть вирізнятися українці? На жаль, за всі роки незалежності, мало хто зрозумів цю просту істину, що найголовніша наша індивідуальність поміж інших – це мова. Тому в майбутньому я хочу бачити, що українці все ж почнуть цінувати те, з якими силами ми боремося за право говорити українською.

Далі я б хотіла, щоб було викорінене неправильне бачення нашої культури, а саме шароварщина. Це явище створене, щоб висміяти українців, показати їх недолугими і надто комічними. Зазвичай шароварщина включає в себе збірку стереотипів, які можуть навіть нічим не підкріплюватися. Слід бути лише трошки уважнішим, щоб відрізнити справжню культуру від її пародії.

Наступне з чого слід почати – це розширення своїх знань про сучасну культуру. Дуже багато людей думають, що якщо фільм, книга або пісня українська, то вона погана, або схожа на типовий збірник стереотипів про все, що стосується України. Насправді, це абсолютно не так.

З кожним роком ми все більше і більше розвиваємо наше кіно, яке стає відомим у всьому світі. Твори саме українських письменників перекладають багатьма мовами світу, а їх книги стають бестселерами.

Сумно, але самі українці можуть не знати про них. Кожен рік молоді співаки демонструють свої талант на світовій арені, але ми самі  часто можемо не звертати на це уваги. Тож маємо стати пильнішими до власних сучасних тенденцій в музичній, літературній чи кіноіндустрії.

 Однією з важливих складових є знання своєї історії. Я вважаю, історія як і мода – циклічна. Часто можна помітити схожість між подіями в історії. Усе через те, що кожна країна спирається на свій попередній досвід. Українці теж мають знати її, бо це дасть багато знань не тільки про те, якими зусиллями нам далась ця свобода, а і, можливо, розплющить очі на такі банальні на перший погляд поняття «друг» і «ворог».

На мою думку, я і кожен з нас має замислитися над цими проблемами. Це те, з чого слід почати кожному з нас, щоб побудувати світле майбутнє в Україні.