Перший вибух ми почули 24 лютого о четвертій годині ранку. Над нашим будинком щось пролетіло, стояв сильний гул. 

У перший день війни ми виїхали у Бучу. Постійно сиділи під обстрілами. Два тижні провели у пеклі.

Росіяни ходили по хатах, батька кума взяли в полон. Його відпустили лише за декілька днів. Що від нього хотіли, я не знаю.

Коли він біг додому, його тримали на прицілі. Ми змогли виїхати з того жаху, коли відкрили зелений коридор. Навколо було багато трупів.

Мій чоловік зараз воює. Я дуже чекаю на його повернення. Я вірю в ЗСУ і нашу перемогу.