Я з сином 14 років вимушені були переїхати до Одеси з Донецької області. Житло зруйновано, роботу дуже складно знайти, тому що майже сліпа - у мене вроджена близькозорість ускладнена астигматизмом. Виїхали без речей. На жаль, базові потреби не можемо покрити.    

Ми мешкали 15 км від Мар'їнки, тому 8 років прожили у умовах війни, страху і стресу. Але найбільш важким випробуванням для нас є адаптація на новому місці. Через обстріли закрились майже всі магазини, їжу треба було добувати, стоячи у великих чергах під обстрілами. Води і опалення в Гірнику немає вже багато років. Аптеки не працюють. Ліки передавали друзі з Дніпра.     

Ми виїхали без речей... За 8 років дитина пережила все: постійні обстріли, підвали, коридори, життя без належних умов, бачила трупи людей після обстрілів, лежала на підлозі в хлібному магазині поряд з пораненою продавчинею…