Зараз я живу одна, чоловік помер 16 років тому. У мене є дві дочки, одна дочка живе в Київській області, а друга недалеко від мене. До виходу на пенсію я працювала вихователем в дитячому садку, часто з дітьми їздили в Донецьк, в цирк.

Я пам'ятаю, який у мене був шок, коли вперше почали стріляти. У мене пропав слух. Ми дуже боялися, ховалися, я весь час просила Бога, щоб все скоріше закінчилося і всі залишилися живі. Нас обстрілюють досі.

Три місяці ми жили без світла. Я ходила до доньки, а вона варила суп на багатті. Навіть не знаю, як ми вижили.

Я отримувала грошову допомогу на вугілля від Червоного Хреста. Фонд Ріната Ахметова допомагав продуктами, я йому дуже вдячна.