Самофалов Даніл

Кременчуцький ліцей №25 «Гуманітарний колегіум» Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області, 10-А клас

П.І.Б. вчителя: Базавлук Юлія Олександрівна

Моя Україна майбутнього

Моя Батьківщина – рідна квітуча Україна! Тут я народився і зростав. Саме тут зробив перші кроки, навчився розмовляти милозвучною калиновою мовою, усміхався, любив та був тією дитиною, яка не знала, що таке війна. 

Зараз я виріс і на власні очі побачив це страхіття.

Війна – це розлука, біль, сльози, каліцтво, смерть… Війна вдягає в жалобу тисячі людських сердець. Під час війни страждають усі: і військові, і звичайні люди, що опинилися занадто близько до бойових дій. Найбільше мені шкода маленьких дітей, які ще тільки народилися, ще тільки починають жити, а їх дитинство вже затьмарене страшним лихоліттям. Саме тому я так мрію про мир!

Кожен патріот нашої суверенної держави мріє про Мир. 

Мир – це перемога України над Росією, а саме: повернення загарбником окупованих територій та зупинення геноциду мого народу. Мир – це коли не стріляють, не виють моторошні звуки сирен, немає вибухів, не руйнуються міста, не гинуть люди й не розлучаються сім’ї.

Мир – це неймовірне щастя для всіх нас. Це радісні усмішки матусь і дружин, що обіймають своїх героїв; це гучні, переповнені емоціями, вигуки дітей, що дочекалися своїх захисників. 

Я люблю своє місто Кременчук, в мені прокидається велика сила, коли бачу свою рідну вулицю в квітах навесні. Мені хочеться закричати: «Не забирайте в мене моєї країни, не крайте моє серце на маленькі шматки. Я – українець і цим пишаюсь! Хай моя Країна квітує навесні, а не палає у вогні!  На обличчях моїх друзів нехай сяють сонячні усмішки, а не сльози від горя».

Почуй нас, Боже, у молитвах!

Спини цей безлад і війну.

Нам поверни щасливе небо

І гарну, сонячну весну!

І ось настав цей день! Ура! Перемога! Україно, ти вистояла! Попри вибухи, блекаути, пожежі, Україно, ти перемогла!

Мене переповнюють радість та гордість за свій незламний народ, за наших захисників-героїв. Але надто довго святкувати недоречно, адже потрібен час думати не лише про сьогодення чи минуле. Попереду світле майбутнє, ось про що я маю піклуватись.

Майбутнє… Те, чого чекає кожен українець. У майбутньому моя країна буде схожа на квітучий, розкішний сад, наповнений духовною культурою, мелодійною мовою, давніми звичаями, веселими піснями. Мільйони українців повернуться з чужини у рідні домівки. Ми відбудуємо Донбас, озеленимо Херсонщину, відпочиватимемо в Криму. Усі українці щасливі і впевнені у завтрашньому дні. 

Я йду до вишу. Навкруги співають пташки, аромат весни наповнює легені свіжим повітрям міста-саду. Навкруги квіти, веселкові водограї і море сонця. Ось таким я бачу майбутнє України! Квітуча, як соняшник, красива, немов калина! Моя країна—моя гордість!

Рішуче налаштований, я впевнено крокую до своєї мети та досягаю успіху. Я щиро дякую нашим захисникам і захисницям, нашим безстрашним героям, усім тим, завдяки кому я можу спокійно дивитися сни. 

Василь Симоненко казав: «Патріот не той, хто вміє виголошувати пишні фрази, а той, хто своєю копіткою щоденною працею множить багатства рідної землі, прикрашає, перебудовує свою Батьківщину». 

Мені дуже хочеться бути корисним своїй Україні, своїми знаннями допомагати співвітчизникам. Я сподіваюсь, що зможу впливати на розвиток рідної країни. Головне для мене — не ким стати, а яким бути. І якщо більшість українців, як і я, прагнутимуть стати щирішими, милосерднішими і добрішими, будуть мати непохитне бажання перетворити свою країну на процвітаючу, то Україна обов’язково стане найрозвиненішою і найсильнішою європейською державою!

Якою буде наша рідна Україна – залежить від нас. Що маю на думці? Усе залежить від того, скільки добра ми бажаємо всім громадянам нашої Батьківщини, скільки зусиль готові докласти, щоб те всенародне благо стало дійсністю. 

Ми всі мріємо про Перемогу та якнайшвидше відродження нашої країни. Вважаю, що кожен з нас творить оновлену країну вже сьогодні, країну з хоробрим серцем, непохитною вірою і впевненим майбутнім.

Я пишаюся тим, що українські герої зуміли відстояти для нас, своїх дітей, незалежність України, ми ж тепер маємо лише зберегти здобуте і передати своїм дітям, внукам та правнукам. 

Отже, я вірю, що ми будемо щасливі, що Україна посяде гідне місце серед розвинених держав світу.