Ковальчук Дарина

8-б клас, ліцей №1 м. Хмільника

Вчителька, що надихнула на написання – Мазур Світлана Петрівна

Моя Україна майбутнього

Як чудово прокинутися зранку і вдихнути на повні груди чисте свіже повітря, відчути на собі лагідний промінчик яскравого сонця, поринути у веселу мелодію пташиного співу.

Саме так починається буденний день звичайного мирного життя, до якого ми звикли. Це життя, яким ми жили до війни. Кожен з нас щось мріяв та планував, навчався та розвивався, працював, створював та йшов до своєї мети. Але в один момент наші плани й сподівання були зруйновані страшною звісткою та жахливими подіями. Тільки тепер ми зрозуміли, яким цінним і важливим є те, чого ми не помічали раніше, навіть до найменших дрібниць.

Сьогодні найголовнішим є збереження життя кожної людини, бо зараз в нашій країні немає жодного місця, де б ми могли відчувати себе в повній безпеці. На жаль, багато людей втратили своїх рідних та близьких і залишилися без даху над головою.

Тепер, як ніколи, ми повинні бути одним цілим, проявляти турботу про ближніх та впевнено йти до своєї мети, аби наблизити нашу перемогу.

Кожен повинен зробити свій внесок: діти –добре навчатися, щоб в майбутньому сприяти розвитку нашої держави, дорослі –наполегливо працювати, щоб підтримати Збройні Сили України. Тільки тоді наші захисники зможуть дати відсіч ворогові, який безжалісно нищить наші міста і села.

Мир для нас сьогодні –це повернути ці звичні спокійні будні і не боятися за життя наших рідних. Але зараз про це можна тільки мріяти, як і про майбутнє нашої України.

Хочеться вірити, що незабаром наша держава стане міцною і могутньою країною, де будуть жити чесні та шляхетні люди , які стануть творити добро на благо наших майбутніх поколінь, аби вони жили щасливо.

Ми повинні розуміти, що майбутнє країни, де ми живемо, залежить лише від нас самих. Якщо ми хочемо бачити Україну сильною і незалежною, то не маємо сидіти склавши руки. Кожен з нас повинен прагнути досягти чогось більшого у своєму житті, зробити свій внесок і будувати нашу нову та прекрасну державу. Адже ми маємо її створити своїми ж власними силами.

Я бачу нашу рідну Україну у різноманітних яскравих барвах: цікаві дитячі майданчики та світлі просторі школи, гарні сучасні будинки та красиві охайні парки, щедрі квітучі сади та золоті колосисті поля, що зливаються з голубим небокраєм. Саме такою повинна бути країна моєї мрії, де живуть щасливі українці, які цінують і поважають рідну мову, українську пісню, пам'ятають та бережуть національні традиції і, як оберіг нашої нації - українську вишиванку. Саме вона є невід'ємною частиною культури нашого народу, яка символізує любов і вірність рідній землі.

Звичайно ж, як і справжні патріоти нашої держави, я вірю, що ми обов'язково переможемо зловісного ворога, а згодом відбудуємо усе зруйноване, хоч на це буде потрібно багато років важкої праці.

Як же хочеться, щоб усі жахіття війни закінчилися як страшний сон, щоб ми зустрічали наших захисників квітами і веселою музикою, а не сльозно проводжали в останню путь,

щоб кожна дитина мала і батька, і матір, і завтрашній мирний день.

Після перемоги мені хочеться наздогнати все, що втрачено. Мені дуже хотілося б почати подорожувати нашою рідною Україною, відвідувати історичні місця, заводити нові знайомства і здійснювати свої мрії. Адже життя таке прекрасне і безцінне, що не хочеться втрачати ані хвилини.

Я точно знаю, що Україна переможе і буде вільною та незалежною, адже впродовж багатьох років український народ виборював свою свободу.

Незважаючи на те, що йде війна, я впевнена і вірю, що по при всі негаразди незабаром ми здобудемо перемогу і будемо жити в мирі. Вірю, бо точно знаю, що добро неодмінно переможе зло.