Квартира і машина Вадима Миколайовича у Маріуполі згоріли. Після перебування у холодному підвалі без їжі й води його сім’я дивом виїхала з палаючого міста

Ми жили в Маріуполі, а 24 березня виїхали звідти. 

24 лютого ми збиралися на роботу, ну а потім почалася війна: все стріляло, люди по підвалах сиділи. На роботу вже не ходили. 

Ми теж ховались по підвалах, а коли почав наш дім горіти, перебралися в лікарню. Нашу квартиру повністю розбомбило, машини погоріли і в нас, і в сина.

Ми разом з сусідами жили в підвалі. Нічого не вистачало - хто що з хати взяв, те і їли. Води не було - ми сніг збирали, радувалися дощу. Якось були всі разом. Переживали всім домом, потім попали в лікарню на 17 мікрорайоні. Там взагалі жах був. Трупи валялися.

Шокувало все. Найбільше - обстріли, війна навкруги, те, що з підвалу не вийти. Готували на кострах, все шокувало те що там відбувалося.

Якось випадково нам попалася машина - ми сіли і виїхали до Бердянська, а потім - у Запоріжжя. Звідти до Дніпра переїхали чужою машиною, нічого з собою не взяли. Була одна сумка, собака і кіт. 

Зараз сім’ю розкидало по всій Україні: я під Києвом, один син в Дніпрі, другий - на заході Україні.

Я думаю, що до осені все закінчиться. Мрію тільки про те, щоб повернутися в Маріуполь в свою відбудовану квартиру.