Гаврилюк Катерина

10  клас,  Мирогощанський ліцей Мирогощанської сільської ради Дубенського району Рівненської області

Вчитель: Зубко Юлія Василівна

Війна. Моя історія

(За мир, за колоски налиті)

Був теплий сонячний ранок. Світило сонце і легенький літній вітерець ніжно заглядав у вікно сільської хатини. У ній вирувало, галасувало життя. Босонога малеча захопливими поглядами слідкувала за вправними рухами тата, який вміло «перетворювався» то на автомобіль, то на вертоліт, а то відразу на слоника, або на паровоза. Мама, готуючи сніданок, раділа сімейному щастю. Маленькі рученята з ніжністю обіймали татусеву шию і , ніби, весь світ затамував подих, щоб не злякати гармонію. 

І тільки страшна, безжальна, кривава війна безцеремонно увірвалася в цей куточок сімейного щастя. Розірвала, спустошила, стоптала смердючими брудними чоботами чужинців невимовну українську красу. Хто вас сюди кликав?!  Це наша Батьківщина! 

І тато пішов…Залишив своїх дітей, щоб захистити інших. Залишив свою домівку, щоб страшне ехо вибухів не зруйнувало твій будинок і мій. Пішов за мир, за колоски налиті. Щоб процвітала і була мирною рідна земля. Стоїть на смерть за мирне небо, за спокійний сон.

«Повертайся живим!», − слова, наче молитву, шепочуть дитячі вуста. 

Бережімо мир!  Бо мир – це життя!