Валентина Олександрівна під час війни втратила чоловіка та сина. Її донька змушена була виїхати з малою дитиною на руках після того, як під час обстрілу постраждала їхня квартира. Жінка не може побачитися зі своїми родичами, які живуть у Горлівці, та відвідати могили сина та чоловіка. Вона мріє про спокійне життя, возз'єднатися з дітьми та щоб були відкриті кордони для вільного пересування.

Коли був обстріл, випали вікна, чотири місяці було дитині