Мені 26 років. Ми з чоловіком жили в місті Оріхів Запорізької області. Коли почалася війна, я була на восьмому місяці вагітності. 24 лютого в місті пролунали вибухи. Чоловік був на роботі. Батьки забрали мене до себе. У нас усе було. Аптеки й магазини тоді ще працювали. Воду привозили. 

Найважчим для мене було покинути домівку. Після пологів чоловік вивіз мене з немовлям і мамою до сестри в Запоріжжя. Через деякий час ми забрали свого собаку. 

Мені чогось здається, що ця війна надовго. До повномасштабного вторгнення вона тривала вісім років, і зараз продовжується.