Наталія Петрівна молила Бога і плакала, коли почалася війна у Горлівці.

Вона залишилася без роботи, разом із дітьми змушена була переїхати в будинок троюрідного брата.

Жінка з болем згадує випадок, коли загинув однокласник її сина, хлопчику було п'ятнадцять років.

У цей нелегкий час  благодійні фонди допомагали людям. Вона дуже вдячна Рінату Ахметову за його турботу та підтримку.