Мені 62 роки. Маю чоловіка, двох дітей і внучку. Жила в місті Балаклія Ізюмського району Харківської області. 

Коли почалися обстріли, я з донькою і внучкою сиділа в погребі. Ми виходили, лише щоб купити хліба й приготувати їсти.

16 березня виїхали в Полтаву. Однак там було дорого винаймати житло, тому переїхали до сестри в Запоріжжя. 

Чоловік мешкав у своєї мами. Перед евакуацією я відвезла йому собак. Згодом він також виїхав. Дуже хочемо додому, але поки ще плануємо повертатися задля безпеки внучки. Сподіваємося, що навесні вже будемо в рідному місті.