Вісім років назад ми тікали від війни з Луганська. Вдруге вона застала нас у Харкові. Ми вже більше трьох місяців живемо в умовах бойових дій. Все це дуже небезпечно.

Моя донька закінчила 10 клас на дистанційному навчанні. Не всі предмети дітям викладали, бо у деяких вчителів, які виїхали, не було комп’ютерів чи інтернету. У нас були проблеми із електрикою, тоді я приводила доньку до себе на роботу, щоб вона там виконувала домашні завдання.

Зараз літо. Моє єдине бажання - надати ковток  мирного воздуху та відчуття безпеки своїй дитині,  побачити її щасливу усмішку. Але вона здебільшого знаходиться вдома, бо на вулиці може бути небезпечно. Особливо – у зонах відпочинку, куди зазвичай цілять російські ракети.