Мене звати Матвій, мені 10 років, я залишився без батьків, моїм опікуном зараз є бабуся.

Ми виїхали з  дому (Донецької області) ще на початку війни, перебували спочатку на Львівщині, а зараз живемо у Києві, я ходжу до нової школи та знайомлюсь з новими друзями.

Коли я покидав домівку, я не здогадувався, що я більше туди ніколи не повернусь. Там залишились всі мої іграшки, всі мої речі. Всі мої однокласники та друзі пороз’їжджалися по різним містам та країнам, на жаль ми ще довго не зустрінемось.

Також в моєму місті та в моїй квартирі залишився мій подарунок на новий рік 2022-го року, це справжній дорослий велосипед, який я дуже чекав та мріяв, але я навіть не спробував на ньому покататися, бо вже в лютому ми виїхали.    

Моя  мрія так і залишилась - отримати дорослий велосипед. Але бабуся каже, що ми зараз не в змозі придбати його.  Я буду дуже щиро вдячний, якщо я зможу отримати свою маленьку мрію та дочекатися теплої погоди, щоб нарешті вже спробувати покататися не на дитячому, який в мене був ще в маленькому віці, а великому дорослому велосипеді.

Також мені би дуже хотілося новий телефон, але бабуся також каже, що зараз у нас немає можливості придбати його. Бо мій телефон вже дуже старий, дуже лагає, тормозить та не тягнє навіть онлайн уроки. Але я буду вдячний і щасливий будь якому подарунку.