По даним на листопад 2023 року понад півтори тисячі людей продовжують жити у розташованому за 5 кілометрів від позицій російської армії і лінії фронту місті Гуляйполе на Запоріжжі. Це переважно люди пенсійного і передпенсійного віку, і вони відмовляються покидати свої – часто пошкоджені обстрілами будинки. Нині в місті ані електрики, ані централізованого газо- і водопостачання. Матеріал Радіо Свобода.
На всю вулицю – дві родини. Виходять зустрічати рятувальників. І поки ті наповнюють водою басейн на одному з подвір’їв, пані Ніна, яка живе поряд, розповідає, як готується до зими.
Показує подвір’я. Під ногами «господарство» – качки, а в кутку – дрова. Запас на зиму - 10 кубів. Об’єм - з розрахунків минулої зими. Саме стільки вистачило Нині та 91-річній мамі для опалення хати.
«Гроші позичила, авжеж. Пенсія у мене три тисячі, а це - куб дров», – каже Ніна.
Електрика – від сонячних панелей, які пощастило отримати через місцеву владу від однієї із гуманітарних організацій. Як розповідають рятувальники, таких панелей вистачає на освітлення та щоб собі і сусідам зарядити мобільні телефони.
Технічну воду привозять рятувальники, а питна – з колодязя в іншій частині міста.
«За три кілометри. Ось в бідон і фляжки. Ми тільки удвох. Мамі 91 рік. Нам бідон на тиждень. Все інше – то технічна вода. Це дуже добре, що нам привозять ось цю воду. Нею прати, посуд мити, качкам, гусям, а ту, що привозимо з колодязя – пити», – розповідає Ніна.
Пані Ніна із мамою залишаються зимувати удома. Приготували, каже, запаси на зиму – картопля, консервація...
«Краще вдома, ніж там десь в гуртожитку. Будемо вдома зимувати. І не збираємось нікуди».
Copyright (c)2022 RFE/RL, Inc. Used with the permission of Radio Free Europe/Radio Liberty, 1201 Connecticut Ave NW, Ste 400, Washington DC 20036.
.png "Він був справжній герой")
.png "Привезли Катю додому, поховали в садку")
.png "Імена")
