Людмила Іванівна зустріла перший день війни на дачі. Снаряди летіли через її будинок. Нелегко було в цей час, особливо коли на руках хворий чоловік. Довгий час доводилося залишатися без світла і мобільного зв’язку. А за пенсією їздити в Біловодськ, вистоюючи в черзі на КПП. Її найбільше бажання – щоб закінчилася війна і вільно пересуватися по Луганській області.