Жук Дарина, учениця 9 класу Славутського ліцею Славутської міської ради

Вчитель, що надихнув на написання есе - Сокола Антоніна Павлівна

Моя Україна майбутнього

Моя Україна майбутнього – це мирна держава, яка процвітає «у народів вольним колі…», а Мир – це те, за що потрібно боротися. Однак сьогодні людство влаштоване так, що мир не є дарунком природи чи людської історії. Зі сторони можна спостерігати, як військові, волонтери та звичайні люди борються, щоб закінчити війну у своїй Батьківщині.

Якраз у цьому і полягає прагнення до миру.

Також хочу зауважити те, що мир має інший бік, а саме мир у душі кожного з нас, коли в ній немає зловмисних помислів. Чимало людей, навіть діти, допомагають воїнам ЗСУ. Це означає лише одне — любов до своєї країни та народу.

Кожен українець має жовто-блакитну душу, саме в ній зберігаються культура, традиції, звичаї тощо. Люди нашої держави цінують мир, як ніхто інший. Тому я вірю, що війна обов'язково закінчиться і кожен матиме мирне небо над головою.

Моя Україна майбутнього — це країна волі, у якій живуть доброзичливі, привітні люди. Це неймовірна природа: «і зелені луги, й солов'їні гаї…». Це усмішка на обличчі дитини… Наша країна сильна та незалежна. Український народ має надію на світле майбутнє своєї країни, але не потрібно забувати про те, що ми і є майбутнє, майбутнє, над яким потрібно працювати щохвилини, щоб Україна залишалась екологічно чистою та квітучою землею.

Після перемоги країна розпочне відбудовуватися, і ніхто не знає, скільки це буде тривати, але, на мою думку, перше, над чим потрібно буде працювати, це над собою, а саме над своїм емоційним станом. Тому що людина, яка пізнала свій моральний дух, буде розвивати країну набагато швидше, ніж та, якій усе байдуже.

Слід буде звернути увагу на природу, національну економіку та моральні цінності, такі як: вірність та відданість, справедливість та честь, повага та гідність тощо. Ключовою стане політика. Дії влади мають бути скоординовані, прозорі, щоб кожен громадянин розумів, куди рухатиметься його держава. Але для цього потрібно перемогти окупанта, що підло вдерся на нашу землю.

Перемога — ось те, що нам так необхідно. Після перемоги України перше, що потрібно буде зробити, не тільки мені, а й кожному, це надати увіковічнити пам'ять військових, які віддали своє життя заради нашого майбутнього!

Кожен матиме можливість зробити щось після перемоги, хтось одягне вишиванку та піде на прогулянку мирним Херсоном, прихопивши додому кавуна. Хтось, нарешті, повернеться додому, до своєї родини. Хтось буде пити смачну львівську каву, зустрічаючи неймовірний, а головне, мирний світанок. Про себе я можу сказати лише те, що я буду радіти з іншими та проводити час з найріднішими мені людьми. На те ми й українці, надзвичайно сильні та нескорені. Слава Україні!