Війна внесла дуже багато змін. Починаючи з того, що діти постійно перебували у підвалі, який повністю не прогрівався. Спали одягнені та постійно чули звуки вибухів і шум літаків, які кружляли над будинком. Потім настав час, коли треба було виходити та стояти в черзі по три години в магазин або чекати гуманітарної допомоги. Мій чоловік повернувся до армії. Діти завжди були в емоційній напрузі. Як з’явилася можливість, ми вивезли дітей до Львова з бабусею.

Пригадую, як люди підбирали зі снігом руками навколінки крупи, які розсипались. Не вистачало ліків, оскільки аптеки були зачинені, їжу не можна було купити, а коли підвозили, то стояли в черзі під обстрілами.

Ми йшли з гуманітарної допомоги та через дім від нас бомба влучила у п'ятиповерхівку.