Я з Попасної Луганської області. Мені 22 роки, жила разом із батьками. 24 лютого мене мама розбудила і сказала, що почалась війна. Не вірилося. Ми одразу вирішили виїхати.

Були дуже великі пробки на блокпостах. Дорога була дуже довга - до Черкаської області їхали майже добу.

Нам допомагають. І ми стараємося працювати. Зараз у Попасній нічого немає. І нашого будинку немає. Особливо на батьків це дуже вплинуло: мали свої домівки, а тепер потрібно все з нуля починати, роботу шукати, житло.

Хочу, щоб всі повернулися в Україну, щоб всі з фронту повернулися живі.