15 квітня 2023 року російська армія обстріляла Херсон. Один зі снарядів влучив у дерево між дитсадком та школами №24 і №41. Неподалік проходили Марина Дудка та її мама Ірина. Уламки смертельно поранили їх. Марині було 28 років.
«Коли почув вибух, почав їм телефонувати, але слухавки ніхто не брав. Десь на десятий раз відповіла невідома жінка і сказала – вибачте, вони загинули. Я побіг до моїх дівчат. Якраз приїхала «швидка». Навколо було багато крові. Уламок потрапив дочці в голову. На її тілі були множинні поранення. Дружині уламок потрапив у груди. У той момент я думав – хоча б одна із них дихала...» – розповів батько Марини, Володимир Дудка.
Марина народилася в Херсоні. Після пологів її мама захворіла, діагностували сепсис. Ірина близько місяця провела в лікарні, а Володимир, як він сам каже, одразу ж пройшов курс молодого батька.
«Поки дружина була в лікарні, я сидів з Маринкою, годував її сумішами. Було важко», – розповів Володимир.
Марина закінчила школу №41. Навчалася у медичному коледжі, а потім – в університеті за спеціальністю «реабілітолог». Працювала терапевткою у дитячій спортивній школі. Потім закінчила курси косметолога і влаштувалася майстринею епіляції в салон краси.
Після початку повномасштабної війни Марина з родиною не виїжджали з Херсона.
«Окупанти казали, що вони тут назавжди. З останніх поверхів будинків виганяли мешканців та ставили там кулемети», – пригадав період окупації міста батько загиблої.
Попри все, Марина, Ірина та Володимир залишалися в Херсоні до його звільнення Збройними силами України в листопаді 2022 року. На їхньому балконі під час окупації висів синьо-жовтий прапор.
«Я не знаю, як далі жити без моїх дівчат», – сказав Володимир Дудка.
Марину поховали у весільному платті. У неї залишилися батько, бабуся і дідусь.
Історія з instagram каналу Victims of russia.