У день російського вторгнення Світлана випадково прокинулася вночі, увімкнула телевізор і дізналася, що почалась війна. Її син на той момент уже прямував до Маріуполя, аби боронити це місто. З родиною Світлана залишилася неподалік Києва, де дуже боялася за доньок. Також жінка намагалась підтримувати зв'язок із сином, який був в оточені в Маріуполі. Однак згодом, після боїв, його взяли в полон.

Після цього Світлана постійно виходила на акції нагадування про військовополонених. У 2023 році вона дізналася з російських джерел, що її сина засудили до ув’язнення. Вона почала активно працювати над звільненням незаконно засуджених, збираючи інформацію і підтримуючи інших родичів полонених.